- злуплювати
- 1) слу́пливать, слупи́ть2) (только соверш.: взять непомерно дорого) перен. слупи́ть, содра́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
злуплювати — юю, юєш, недок., злупи/ти, злуплю/, злу/пиш; мн. злу/плять; док., перех. 1) Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). 2) тільки док., перен., розм. Узяти дуже дорогу ціну, плату … Український тлумачний словник
злуплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
залуплювати — юю, юєш, недок., залупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. залу/плять; док., перех., розм. 1) Здирати, зривати з чого небудь верхній шар; злуплювати. 2) тільки док. Взяти дуже високу ціну за що небудь … Український тлумачний словник
злупити — див. злуплювати … Український тлумачний словник
злуплювання — я, с. Дія за знач. злуплювати … Український тлумачний словник
злуплюватися — юється, недок., злупи/тися, злу/питься; мн. злу/пляться; док. 1) Здиратися, обдиратися (про кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до злуплювати 1) … Український тлумачний словник
обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) … Словник синонімів української мови